Методика діагностики емоційного вигоряння (В. Бойко)

Опубліковано: 24 травня 2024 р.

Методика Діагностика рівня емоційного вигоряння, запропонована Віктором Бойком, дозволяє діагностувати механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на обрані психотравмуючі дії. Якщо ви є професіоналом у будь-якій сфері взаємодії з людьми, вам буде цікаво побачити, якою мірою у вас сформувався психологічний захист у формі емоційного вигоряння.

Методика діагностики емоційного вигоряння (В. Бойко)

Автор: В. Бойко, 1996 р.Переклад: Школа молодого педагога84 питання15 хвилин

Опис методики

Методика являє собою опитувальник, призначений для діагностики синдрому професійного вигоряння. Створена В. Бойком 1996 року.

Дивіться також
Діагностика професійного вигоряння, MBI

Теоретичні основи

На відміну від західних дослідників, В. Бойко пропонує класифікувати синдром емоційного вигоряння за стадіями; у свою чергу для кожної стадії характерні ті чи інші симптоми. Це відрізняє опитувальник Бойка, наприклад, від опитувальника Маслач.

Професійне вигоряння - відносно стійкий стан, симптомами якого є зниження мотивації до роботи, підвищена конфліктність і невдоволення роботою, що виконується, постійна втома, нудьга, емоційне виснаження, дратівливість і нервозність та ін. Також як реакція на стресові ситуації різна в різних людей, будучи індивідуальною реакцією, симптоми синдрому вигоряння суворо індивідуальні і виявляються все одночасно, являючи собою індивідуальні варіації. Розвиток синдрому залежить від комбінації професійних, організаційних та особистісних факторів стресу. Залежно від частки тієї чи іншої складової процесу відрізнятиметься і динаміка розвитку синдрому. Важливою відмінністю людей, стійких до професійного вигоряння, є їх здатність формувати і підтримувати в собі позитивні, оптимістичні установки і цінності, як щодо самих себе, так і інших людей та життя взагалі.

В. Бойко розглядає професійне вигоряння з позицій загального адаптаційного синдрому Г. Сельє. Виділяють 3 стадії розвитку вигоряння, кожна з яких проявляється у вигляді 4 симптомів:

1. Фаза напруги
Наявність напруги служить провісником розвитку та механізмом, що запускає формування синдрому професійного вигоряння. Тривожна напруга включає такі симптоми: переживання психотравмуючих обставин, незадоволеність собою, почуття безвиході, тривога та депресія.

2. Фаза резистентності
Виділення цієї фази у самостійну доволі умовне. При усвідомленні наявності тривожної напруги людина прагне уникати дії емоційних факторів за допомогою обмеження емоційного реагування: неадекватного вибіркового емоційного реагування, емоційно-моральної дезорієнтації, розширення сфери економії емоцій, редукції професійних обов'язків.

3. Фаза виснаження.
Характеризується падінням загального енергетичного тонусу та ослабленням нервової системи: емоційний дефіцит, емоційна відстороненість, особистісна відстороненість (деперсоналізація), психосоматичні та вегетативні прояви.

Розвиток синдрому емоційного вигоряння залежить від зовнішніх та внутрішніх факторів. До групи зовнішніх факторів належать умови матеріального середовища, зміст роботи та соціально-психологічні умови діяльності. У тому числі домінуючу роль розвитку синдрому емоційного вигоряння грають: дестабілізуюча організація діяльності (нечітка організація і планування праці, брак устаткування, погано структурована і розпливчаста інформація); підвищена відповідальність за виконувані функції та результат праці; неблагополучна психологічна атмосфера професійної діяльності; психологічно важкий контингент, з яким має справу професіонал (у педагогів та вихователів – це діти з аномаліями характеру, нервової системи та із затримками психічного розвитку; у лікарів – важкі, невиліковні хворі тощо).

До внутрішніх чинників, що зумовлюють емоційне вигоряння, належать: схильність до емоційної ригідності; інтенсивне сприйняття та переживання обставин професійної діяльності (дане психологічне явище виникає у людей з підвищеною відповідальністю за доручену справу); слабка мотивація емоційної віддачі у професійній діяльності; моральні дефекти та дезорієнтація особистості.

Внутрішня структура

Опитувальник складається з 84 пунктів, що групуються у 12 шкал. У свою чергу, шкали групуються в три фактори, що відповідають трьом виділеним Бойком стадіям емоційного вигоряння:

  • Напруга
    • Переживання психотравмуючих обставин
    • Незадоволеність собою
    • "Загнаність у клітку"
    • Тривога та депресія
  • Резистенція
    • Неадекватне вибіркове емоційне реагування
    • Емоційно-моральна дезорієнтація
    • Розширення сфери економії емоцій
    • Редукція професійних обов'язків
  • Виснаження
    • Емоційний дефіцит
    • Емоційна відстороненість
    • Особистісна відстороненість (деперсоналізація)
    • Психосоматичні та психовегетативні порушення

Джерело

вигоряння