Багатофакторний особистісний опитувальник Кеттелла, 16PF

Багатофакторний особистісний опитувальник 16PF (Sixteen Personality Factor Questionnaire, 16PF) — один із найбільш поширених анкетних методів дослідження індивідуально-психологічних особливостей людини. Його було створено під керівництвом Р. Б. Кеттелла з метою опису широкого спектра особистісних характеристик та міжособистісних відносин.

Відмінною рисою цього опитувальника є орієнтація на виявлення 16 відносно незалежних факторів (шкал, або первинних рис) особистості. Таке структурування стало можливим завдяки застосуванню факторного аналізу до великої кількості поверхневих рис, які спочатку виокремив Кеттелл. Кожен із факторів об’єднує кілька поверхневих характеристик, згрупованих навколо однієї центральної риси.

Інтерпретація результатів

Під час інтерпретації насамперед звертають увагу на «піки» профілю, тобто на найбільш високі та найнижчі показники факторів. Особливо значущими вважаються ті результати, які на «негативному» полюсі перебувають у межах від 1 до 3 стенів, а на «позитивному» — від 8 до 10 стенів.

Первинні фактори

• Фактор A: «замкнутість – товариськість»
• Фактор B: «інтелект»
• Фактор C: «емоційна нестійкість – емоційна стійкість»
• Фактор E: «підпорядкованість – домінантність»
• Фактор F: «стриманість – експресивність»
• Фактор G: «низька нормативність поведінки – висока нормативність поведінки»
• Фактор H: «нерішучість – сміливість»
• Фактор I: «жорсткість – чутливість»
• Фактор L: «довірливість – підозрілість»
• Фактор M: «практичність – мрійливість»
• Фактор N: «прямолінійність – дипломатичність»
• Фактор O: «впевненість у собі – тривожність»
• Фактор Q1: «консерватизм – радикалізм»
• Фактор Q2: «конформізм – нонконформізм»
• Фактор Q3: «низький самоконтроль – високий самоконтроль»
• Фактор Q4: «розслабленість – напруженість»
• Фактор MD: «адекватність самооцінки»

Вторинні фактори

• F1: Тривожність
• F2: Екстраверсія – Інтроверсія
• F3: Чутливість
• F4: Конформність

Під час аналізу результатів важливо враховувати не лише силу вираженості окремих факторів, а й їхні поєднання. Саме комбінації формують симптомокомплекси, які відображають комунікативні, інтелектуальні, емоційні та регуляторні властивості особистості. Значення факторів у середньому діапазоні також мають вагоме значення й досить часто зустрічаються в практиці психолога.

Групи властивостей особистості

Групу комунікативних властивостей утворюють наступні фактори:

• А – товариськість
• Н – сміливість
• Е – домінантність
• L – підозрілість
• N – дипломатичність
• Q2 – самостійність

Поєднання факторів A та H відображає потребу особистості у спілкуванні, умінні спілкуватися.
Поєднання факторів L та N характеризує ставлення особистості до інших людей.
Поєднання факторів E та Q2 відображає деякі сторони лідерського потенціалу особистості.

До групи інтелектуальних властивостей входять наступні фактори:

• В – інтелектуальність
• М – мрійливість
• N – дипломатичність
• Q1 – сприйнятливість до нового

Поєднання факторів B та M характеризує інтелектуальні можливості особистості.
Поєднання факторів N та Q1 відображають гнучкість та оперативність мислення особистості.

В групі емоційних властивостей поєднуються наступні фактори:

• C – емоційна стійкість
• F – безтурботність
• H – соціальна сміливість
• I – емоційна чутливість
• O – тривожність
• Q4 – напруженість

Поєднання факторів C та I характеризує чутливість особистості до емоціогенних впливів.
Поєднання факторів H та F відображає схильність до ризикованої поведінки.
Поєднання факторів O та Q4 характеризує різні прояви тривожності як особистісної властивості.

До групи регуляторних властивостей входять наступні фактори:

• Q3 – самодисципліна
• G – моральна нормативність

Поєднання факторів Q3 та G характеризує саморегулятивні здібності.

Опис факторів

Фактор А – «замкнутість-товариськість». При низьких оцінках людина характеризується некомунікабельністю, замкнутістю, безучасністю, деякою ригідністю й суворістю в оцінці людей. Вона скептично налаштована, холодна до оточуючих, любить бути на самоті, не має близьких друзів, з якими можна бути відвертою.

При високих оцінках людина відкрита й добросердна, товариська й добродушна. Їй властиві природність і невимушеність у поведінці, уважність, доброта, м’якосердність у стосунках. Вона охоче працює з людьми, активна у владнанні конфліктів, довірлива, не боїться критики, переживає яскраві емоції, одразу відгукується на будь-які події.

Полюс А- в технічній назві називається sizothymia (від грецького кореня, σχίζω - розколюю). Полюс А+ називається affectothymia, і він характеризує інтенсивне вираження афектів (почуттів). Емоційно "млява", "суха" особистість має схильність до обережності при вираженні почуттів, вона мало експресивна. Найбільш яскравою особливістю афектотімії є добродушність, веселість, інтерес до людей, емоційна сприйнятливість.

У цілому фактор орієнтований на вимірювання комунікабельності людини в малих групах і здатності до встановлення безпосередніх, міжособистісних контактів.

У відповідях опитувальника особистість з А+ віддає перевагу роботі з людьми, соціальне схвалення, любить йти в ногу з часом. Особистість з полюсом А- любить ідеї, воліє працювати одна. Існують докази того, що особи з А+ товариські, можуть бути лідерами в малих групах і часто обирають роботу з людьми; особистості з полюсом А-можуть бути художниками, вченими-дослідниками і воліють працювати самостійно, ізольовано від групи.

Фактор В – «інтелект». При низьких оцінках людині властиві конкретність і деяка ригідність мислення, може мати місце емоційна дезорганізація мислення.

При високих оцінках спостерігається абстрактність мислення, кмітливість і здатність швидко навчатися.

Фактор B не визначає рівень інтелекту як такий. Він радше спрямований на оцінку швидкості мислення, а також загальної мовленнєвої культури й ерудиції. Важливо враховувати, що низькі показники за цим фактором можуть бути зумовлені не лише особливостями інтелекту, а й іншими характеристиками особистості: підвищеною тривожністю, станом фрустрованості чи недостатнім освітнім рівнем.

Особливістю фактора B є те, що він фактично єдиний у методиці, який не має достатньої валідності. Тому отримані результати слід розглядати лише як орієнтовні й інтерпретувати з обережністю.

Фактор С – «емоційна нестійкість – емоційна стійкість». При низьких оцінках виражені низька толерантність до фрустрації, підвладність почуттям, мінливість інтересів, схильність до лабільності настрою, роздратованість, утомлюваність, невротичні симптоми, іпохондрія.

При високих оцінках людина стримана, працелюбна, емоційно зріла, реалістично налаштована. Краще здатна наслідувати вимоги групи, характеризується стійкістю інтересів. У неї відсутня нервова втома. У крайніх випадках може мати місце емоційна ригідність і нечутливість.

Цей фактор характеризує динамічне узагальнення та зрілість емоцій на противагу нерегульованій емоційності. Психоаналітики намагалися описати цей чинник як его-силу і его-слабкість. Згідно з методикою Кеттелла, особистість з полюсом C- легко дратується через ті чи інші події або людей, не задоволена життєвими ситуаціями, власним здоров'ям, крім того, це особа безвільна. Проте така інтерпретація є досить ортодоксальною, оскільки тут не враховується пластичність емоційної сфери. Люди з високою оцінкою за фактором C+ частіше є лідерами, ніж ті, чиї показники щодо цього фактора ближчі до полюса C-. З іншого боку, у керівного складу діапазон показників за фактором С широкий; деяким із них притаманні низькі значення з цього чинника (можливо, тут дається взнаки реакція втоми та занепокоєння при стресі).

Встановлено, що людям з високою та середньою оцінкою за фактором С властиві й вищі моральні якості.

У цілому нині чинник має генетичне походження і спрямований на вимір емоційної стабільності; він у великій мірі співвідноситься з поняттями слабкої та сильної нервової системи (за І. П. Павловим).

Професіями, що вимагають подолання стресових ситуацій (керівники, льотчики, рятувальники тощо), повинні володіти індивідууми з високими оцінками за фактором С. У той же час у професіях, де не потрібне швидке прийняття рішень, емоційна стабільність і де можна вирішувати питання самому (художники, листоноші і т. д.), можна мати і низькі оцінки з цього фактору.

Фактор Е – «підпорядкованість – домінантність». При низьких оцінках людина сором’язлива, схильна давати дорогу іншим. Часто виявляється залежною, бере провину на себе, тривожиться щодо своїх можливих помилок. Їй властиві тактовність, безмовність, шанобливість, покірність – до повної пасивності.

При високих оцінках людина владна, незалежна, самовпевнена, вперта – аж до агресивності. Вона незалежна в судженнях і поведінці, свій хід думок схильна вважати законом для себе і оточуючих. У конфліктах звинувачує інших, не визнає влади й тиску ззовні, визнає для себе авторитарний стиль керівництва, але й бореться за високий статус; конфліктна, примхлива.

Фактор E не дуже суттєво корелює із досягненнями лідерства, проте пов'язаний із соціальним статусом і вище у лідерів, ніж у послідовників. Існує припущення, що оцінки з цього фактору з віком змінюються і залежать від статі випробуваного. У своїй поведінці люди з високими оцінками (за цим фактором) відчувають потребу в автономії.

Фактор F – «стриманість – експресивність». При низьких оцінках людина характеризується розсудливістю, обережністю, мовчазністю. Їй властиві схильність все ускладнювати, деяка занепокоєність, песимістичність у сприйнятті дійсності. Турбується про майбутнє, очікує невдач. Оточуючим вона здається нудною, в’ялою і занадто манірною (неприродною).

При високих оцінках людина життєрадісна, імпульсивна, безпечна, весела, говірка. Енергійна, соціальні контакти для неї емоційно значимі. Вона експансивна, щира у стосунках з людьми. Емоційність, динамічність спілкування сприяють тому, що вона часто стає лідером і ентузіастом групової діяльності, вірить в удачу.

В цілому фактор F орієнтований на вимір емоційної забарвленості та динамічності у процесах спілкування. Приклад: актори, ефективні лідери мають вищі оцінки, художники, послідовники – нижчі.

Фактор G – «низька нормативність поведінки – висока нормативність поведінки». При низьких оцінках людина схильна до мінливості, підвладна впливу випадку й обставин. Не прикладає зусиль для виконання групових вимог і норм. Вона характеризується безпринципністю, неорганізованістю, безвідповідальністю, гнучкими установками щодо соціальних норм. Свобода від впливу норм може призвести до антисоціальної поведінки.

При високих оцінках спостерігається осмислене дотримання норм і правил поведінки, наполегливість у досягненні мети, точність, відповідальність, ділова спрямованість.

Цей чинник нагадує фактор С, особливо у тому, що стосується ролі саморегуляції поведінки та ставлення до інших людей. Даний фактор характеризує особливості емоційно-вольової сфери (наполегливість, організованість – безвідповідальність, неорганізованість) та особливості регуляції соціальної поведінки (прийняття чи ігнорування загальноприйнятих моральних правил та норм). Психоаналітики інтерпретують цей чинник як високе супер-его і як низьке супер-его. Досліднику слід бути особливо уважним в аналізі низьких оцінок за цим фактором (G-), оскільки немає прямолінійної залежності низьких оцінок від вираженої асоціальної поведінки (наприклад, із злочинцями).

Навпаки, відомо, що багато людей, які не сприймають «мораль середнього класу», «інтелектуали», «емансиповані особистості», особи, які виражають гуманістичні ідеали та гнучко відносяться до соціальних та культурних традицій, можуть мати низькі оцінки щодо цього чинника.

Високі оцінки часто можуть характеризувати як виражені вольові риси особистості, а й схильність до співробітництва і конформізму.

Фактор Н – «нерішучість – сміливість». При низьких оцінках людина сором’язлива, невпевнена у своїх силах, стримана, нерішуча, воліє перебувати в тіні. Вона віддає перевагу не великому товариству, а одній – двом людям, товаришам. Відрізняється підвищеною чутливістю до погроз.

При високих оцінках людині властива соціальна сміливість, активність, готовність мати справу з незнайомими обставинами й людьми. Вона схильна до ризику, тримається вільно, розторможено.

Чинник H – чітко визначений фактор, який характеризує ступінь активності у соціальних контактах. При цьому треба враховувати, що цей фактор має генетичне походження та відображає активність організму та особливості темпераменту. Люди з високими оцінками цього чинника мають схильність до професій ризику (льотчики-випробувачі), завзяті, соціабельні, вміють витримувати емоційні навантаження, що робить їх лідерами.

Низькі оцінки цього чинника характеризують людей сором'язливих, боязких, не соціабельних, які важко приймають самостійні рішення.

Фактор І – «жорсткість – чутливість». При низьких оцінках людині властива мужність, самовпевненість, розсудливість, реалістичність суджень, практичність, деяка жорстокість, суворість, черствість відносно оточуючих.

При високих оцінках спостерігається м’якість, залежність, спрямованість на заступництво, схильність до романтизму, артистичність натури, жіночність, художнє сприйняття світу. Можна говорити про розвинуту здатність до емпатії, співчуття, співпереживання й розуміння інших людей.

Згідно з низкою досліджень, люди з високими показниками за цим фактором зазвичай налаштовані романтично, люблять подорожі та нові переживання. Вони мають розвинену уяву, для них важлива естетика.

Цей фактор відображає відмінності в культурному рівні та естетичній сприйнятливості особистості. Цікавий той факт, що люди з низькими показниками з цього чинника менше хворіють, агресивніші, частіше займаються спортом, атлетичні.

Характеристики цього фактора ближче до фактору другого порядку "низька емоційність - висока емоційність"; даний чинник там є головним.

Особистість з високими показниками по цьому фактору характеризується як фізично та розумово витончена, схильна до рефлексії, яка замислюється над своїми помилками та шляхами уникнення таких.

Зазначимо, що оцінки щодо даного фактору у жінок вищі, ніж у чоловіків, при цьому вони залежать від навколишніх умов та культурного рівня. Кеттелл визначає цю рису особистості як «запрограмовану емоційну чутливість», підкреслюючи цим прерогативу генетичного походження цієї якості особистості. Слід зазначити, що чоловіки, які мають високі оцінки, найчастіше належать до художнього типу особистості. За родом занять високі оцінки цього чинника поєднують художників, артистів, музикантів, письменників лікарів-діагностів і психіатрів, адвокатів. Особи з I- більше схильні до невротичних неузгодженостей (при дослідженні тесту Айзенка ці люди мають високі показники за такою характеристикою, як нейротизм). У цілому нині цей чинник визначає ступінь емоційної витонченості особистості.

Фактор L – «довірливість – підозрілість». При низьких оцінках людина характеризується відвертістю, довірливістю, доброзичливістю щодо інших людей, терпимістю, поступливістю. Вона вільна від заздрощів, легко ладнає з людьми й добре працює в колективі.

При високих оцінках людина ревнива, заздрісна, характеризується підозрілістю, їй властива велика зарозумілість. Її інтереси спрямовані на саму себе, вона зазвичай обережна у своїх вчинках, егоцентрична.

Кеттел назвав цей фактор alaxia (L-) – protensia (L+). Термін protensia означає «захист» та «внутрішня напруженість»; високі показники цього чинника можуть корелювати з невротичними характеристиками. У той же час високі оцінки з цього фактору часто зустрічаються у людей незалежної поведінки. у тих, хто за діяльністю пов'язаний зі творенням чогось, наприклад, у галузі релігії та науки. Ряд рис характеру, які відносять до домінування (фактор Е), насправді слід пов'язувати саме з цим фактором. Полюс L– характеризує особистість добродушну, відкриту і, можливо, без амбіцій та прагнення перемоги.

У цілому чинник L відбиває емоційне ставлення до людей. Дуже високі оцінки з цього чинника говорять про зайвий захист та емоційну напруженість, фрустрованість особистості. Низький полюс (L-) характеризує особистість добродушну, але схильну до конформізму.

Фактор М – «практичність – мрійливість». При низьких оцінках людина практична, добросовісна. Орієнтується на зовнішню реальність і дотримується загальноприйнятих норм. Їй властива деяка обмеженість і зайва уважність до дрібниць.

При високій оцінці можна говорити про розвинуту уяву, орієнтування на свій внутрішній світ, високий творчий потенціал.

Картина цього чинника є досить складною. В основному особи з M+ мають яскраве внутрішнє інтелектуальне життя, з інтенсивним проживанням ідей та почуттів. У поведінці можуть бути «богемні», нонконформні. Високі оцінки з цього чинника мають художники, поети, дослідники, експериментатори, керівники високого рангу, редактори тощо. Низькі оцінки мають особи, зайняті механічними розрахунками, де потрібна увага, зосередженість. Помічено також, що особи з низькими оцінками щодо цього чинника рідше потрапляють до автомобільних катастроф. Їх характеризує врівноваженість та розсудливість. Однак у несподіваних ситуаціях їм часто не вистачає уяви та винахідливості.

Загалом фактор орієнтований на вимір особливостей уяви, що відбиваються у реальній поведінці особистості, таких, як практичність, приземленість чи, навпаки, деяке «витання у хмарах», романтичне ставлення до життя.

Фактор N – «прямолінійність – дипломатичність». При низьких оцінках людині властива прямолінійність, наївність, природність, безпосередність поведінки.

При високих оцінках людина характеризується розважливістю, проникливістю, розумним і сентиментальним підходом до подій і оточуючих людей.

Фактор орієнтований на вимір ставлення особистості до людей та навколишньої дійсності. Поки що цей фактор недостатньо досліджений. Однак можна говорити про те, що фактор характеризує деяку форму тактичної майстерності особистості (фактор позитивно корелює з розумовими здібностями, домінантністю та з певною невпевненістю особистості в собі). Високі оцінки щодо цього чинника характеризують дипломатів на противагу «природній і прямолінійній» людині з наївною емоційною щирістю, прямотою та невимушеністю. Кеттелл охарактеризував людей із високими оцінками за фактором N так: «Вони можуть бути або Сократом, або спритним хлопчиськом, а люди з низьким полюсом відрізняються експресивністю, теплотою та добротою».

Існують дані про те, що люди з низькими оцінками з цього фактору викликають більше довіри та симпатії, особливо у дітей. Людей із високими оцінками можна охарактеризувати як інтелектуальних, незалежних, зі складною натурою. У субкультурних дослідженнях було виявлено зв'язок високих показників щодо цього чинника зі здатністю до виживання та певною витонченістю. За динамічними характеристиками люди з високими показниками є лідерами в аналітичній, цілеспрямованій дискусії та у формуванні функціональних групових рішень (у театральних режисерів, кінорежисерів, дипломатів, як правило, високі оцінки з цього фактору).

Люди з низькою оцінкою за фактором N повільні, консервативні, перешкоджають ухваленню рішення групою.

Позитивний полюс Кеттелл образно назвав полюсом Маккіавеллі, а негативний полюсом Руссо.

Фактор О – «впевненість у собі – тривожність». Для низького значення характерно: безтурботність, самовпевненість, життєрадісність, впевненість у собі та у своїх силах, небоязливість, холоднокровність, спокій, відсутність каяття та почуття провини.

Для високого значення характерно: занепокоєння, заклопотаність, вразливість, іпохондричність, схильність до настрою, страх, невпевненість у собі, схильність до передчуттів, самобичування, до депресій, чутливість до схвалення оточуючих, почуття провини і невдоволення собою.

Раніше під час інтерпретації цього чинника вживалися такі терміни як «депресивна тенденція», «поганий настрій», «самоприниження» і навіть «невротичний стан». Низькі оцінки притаманні людям, які «керують своїми невдачами». Особистість з високими оцінками з цього чинника відчуває свою нестійкість, напруженість у важких життєвих ситуаціях, легко втрачає присутність духу, сповнена жалю і співчуття; для неї характерна комбінація симптомів іпохондрії та неврастенії з переважанням страхів. Цей чинник ширше, ніж почуття провини у загальноприйнятому значенні. У цьому факторі важливий компонент стійкості; люди з високими показниками часто сором'язливі, їм важко розпочати контакти з іншими людьми.

Низькі оцінки щодо цього фактора характеризують тих людей, які можуть справлятися зі своїми невдачами, на відміну від тих, хто переживає невдачі як внутрішній конфлікт. Існують дані, які свідчать про те, що антисоціальні особи не страждають від почуття провини.

За родом занять високу оцінку цього чинника мають релігійні особи, художники, артисти, літератори. Високі оцінки багато в чому визначають успішне лідерство у складних ситуаціях та прагнення особистості до самоактуалізації. У той же час ці оцінки властиві невротикам, алкоголікам та людям із деякими видами психопатії. Кеттел вважає, що цей фактор можна в певних межах назвати фактором Гамлета. Слід враховувати, що високі оцінки щодо цього чинника можуть мати ситуативне походження.

Фактор Q1 – «консерватизм – радикалізм». При низьких оцінках людина характеризується консервативністю, стійкістю до традиційних труднощів. Вона знає, у що повинна вірити, і, незважаючи на непереконливість деяких принципів, не шукає нових. Така людина із сумнівом ставиться до нових ідей, схильна до моралізаторства і повчань. Не погоджується зі змінами і не цікавиться аналітичними й інтелектуальними міркуваннями.

При високих оцінках людина налаштована критично, характеризується наявністю інтелектуальних інтересів, аналітичністю мислення, намагається бути добре поінформованою. Більше схильна до експериментування, спокійно сприймає нові, неусталені погляди й зміни, не довіряє авторитетам, на віру нічого не сприймає.

У дослідженнях було отримано доказ того, що особи з високими показниками щодо цього фактора краще поінформовані, менше схильні до моралізації, виражають більший інтерес до науки, ніж догм. Більше того, вони готові до порушення звичок і традицій, їм властива незалежність суджень, поглядів і поведінки.

Фактор визначає радикальні, інтелектуальні, політичні та релігійні відносини.

Високі оцінки щодо цього фактора спостерігаються у керівників, адміністраторів, науковців, викладачів університетів і особливо – у дослідників та теоретиків. Низькі – у малокваліфікованих спеціалістів та обслуговуючого персоналу (няні, санітарки тощо).

Є припущення, що даний фактор має генетичне походження і в побутовій свідомості співвідноситься з такими характеристиками людини як «розумний» (Q1+) та «дурний» (Q1-). Привертає увагу те, що ділові лідери мають високі оцінки з цього чинника.

У поведінковому малюнку людина із низькими оцінками з цього чинника характеризується як «консерватор», із високими оцінками – як «радикал».

Фактор Q2 – «конформізм – нонконформізм». При низьких оцінках людина залежна від групи, слідує за суспільною думкою, воліє і працювати, і приймати рішення разом з іншими людьми, орієнтується на соціальне схвалення. При цьому у неї часто відсутня ініціатива щодо прийняття рішення.

При високій оцінці людина визнає власні рішення, незалежна, прямує обраним нею шляхом, сама приймає рішення й сама діє. Однак, маючи власну думку, вона не намагається нав’язати її оточуючим. Не можна казати, що вона не любить людей, вона просто не має потреби в їхній підтримці й схваленні.

Низькі оцінки щодо цього фактора мають особи товариські, для яких велике значення має схвалення суспільства, це світські люди. Високі оцінки мають люди, які часто роз'єднані з групою та за родом занять є індивідуалістами – письменники, науковці та злочинці!

Слід особливо враховувати, що показники з цього чинника можуть характеризувати певну соціабельність особистості та мають постійний зв'язок із критеріями реального життя.

По суті, Кеттел вважає, що цей фактор є «мислячою інтроверсією» і у формуванні такої моделі поведінки істотну роль відіграють як сімейні, так і суспільні традиції. Таких людей характеризує досить високий рівень усвідомленості у виборі лінії поведінки.

Фактор Q3 – «низький самоконтроль – високий самоконтроль». При низьких оцінках спостерігається недисциплінованість, внутрішня конфліктність уявлень про себе. Людина не занепокоєна виконанням соціальних потреб.

При високих оцінках – розвинутий самоконтроль, точність виконання соціальних вимог. Людина слідує своєму уявленню про себе, добре контролює свої емоції й поведінку, доводить будь-яку справу до кінця. Їй властиві цілеспрямованість й інтегрованість особистості.

Низькі оцінки з цього чинника вказують на слабку волю та поганий самоконтроль. Діяльність таких людей невпорядкована та імпульсивна. Особистість із високими оцінками з цього чинника має соціально схвалювані характеристики: самоконтроль, наполегливість, свідомість, схильність до дотримання етикету. Для того, щоб відповідати таким стандартам, від особистості вимагається докладання певних зусиль, наявність чітких принципів, переконань та врахування громадської думки.

Цей фактор вимірює рівень внутрішнього контролю поведінки, інтегрованість особистості.

Люди з високими оцінками з цього чинника схильні до організаторської діяльності і досягають успіху у тих професіях, де потрібні об'єктивність, рішучість, врівноваженість. Фактор характеризує усвідомленість людини у регулюванні сили «я» (фактор С) і сили «над-я» (фактор G) і визначає вираженість вольових характеристик особистості. Цей чинник є одним із найважливіших для прогнозу успішності діяльності. Він позитивно пов'язаний із частотою вибору в лідери та ступенем активності при вирішенні групових проблем.

Фактор Q4 – «розслабленість – напруженість». При низьких оцінках людині властиві розслабленість, в’ялість, спокій, низька мотивація, лінощі, надмірна задоволеність і незворушливість.

Висока оцінка свідчить про напруженість, фрустрованість, наявність збудження і неспокою. Стан фрустрації, в якому людина перебуває, є результатом підвищеної мотивації. Їй властиве активне незадоволення станом речей.

Висока оцінка інтерпретується як енергетична збудженість, яка потребує певної розрядки; іноді цей стан може перетворитися на психосоматичне порушення: знижується емоційна стійкість, порушується рівновага, може виявлятися агресивність. Такі люди рідко стають лідерами.

Дослідження показали, що низька оцінка (0-5 балів) характерна для людей з невисоким рівнем мотивації досягнення, які задовольняються наявним. Особи зі значеннями цього фактора від 5 до 8 балів характеризуються оптимальним емоційним тонусом та стресостійкістю.

Фактор МD – «адекватність самооцінки». Шкала MD була розроблена для виявлення тих випадків, коли випробувані намагаються створити надто сприятливе уявлення про себе. Якщо оцінка за шкалою MD дуже висока, виникає кілька гіпотез, які потрібно перевірити:

1. Це може свідчити, що випробуваний свідомо маніпулює тестовими результатами (наприклад, прийому працювати).
2. Високу оцінку за шкалою MD можуть отримати обстежувані, яких дуже непокоїть питання про те, як вони виглядають в очах оточуючих. В інтерв'ю вони зазвичай визнають цей факт, але стверджують, що на запитання відповідали щиро.
3. Іноді люди отримують високу оцінку за шкалою MD, хоча вони не спотворюють результати. Наприклад, це характерно для людей, які вступають на релігійну службу.

Джерело

• Психологія професійної діагностики та професійного консультування: практичний посібник / Ігнатович О. М., Татаурова-Осика Г. П., Шевенко А. М. ; за ред. О. М. Ігнатович. — Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2021. — 225 с.
• Психодіагностика професійного самовизначення особистості. навч.-метод. посіб. / І. М. Щербакова, Г. А. Стадник - Суми : Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2012 - 324 с.
• Капустина А.Н. Многофакторная личностная методика Р. Кеттелла. СПб., 2001. С. 55-81, 96-97.