Тест шкільної тривожності (Б. Філліпс)

Тест шкільної тривожності Філліпса є популярним інструментом, який використовується для вимірювання рівня тривожності у школярів. Дана методика також допомагає аналізувати, як учні переживають тривожність у різних сферах шкільної діяльності. Цей тест рекомендується застосовувати серед дітей початкової та середньої школи, зокрема для учнів з 3 по 7 клас.

Змістовна характеристика кожного синдрома (чинника).

1. Загальна тривожність у школі - загальний емоційний стан дитини, пов'язаний з різними формами його залучення до життя школи.
2. Переживання соціального стресу - емоційний стан дитини, на фоні якого розвиваються його соціальні контакти, передусім - з однолітками.
3. Фрустрація потреби в досягненні успіху - несприятливий психічний фон, що не дає змоги дитині розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату тощо.
4. Страх самовираження - негативні емоційні переживання ситуацій, пов'язаних з необхідністю саморозкриття, пред'явлення себе іншим, демонстрації своїх можливостей.
5. Страх ситуації перевірки знань - негативне ставлення і переживання тривоги в ситуаціях перевірки (особливо - публічної) знань, досягнень, можливостей.
6. Страх не відповідати очікуванням оточуючих - орієнтація на значущість інших в оцінці своїх результатів, вчинків і думок, тривога з приводу оцінок.
7. Низький фізіологічний опір стресу - особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосованість дитини до ситуацій стресогенного характеру. Це підвищує імовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища.
8. Проблеми і страхи у стосунках з учителями – загальний негативний фон відносин з дорослими у школі, що знижує успішність дитини.

Джерело

• Р. Р. Римский, С. А. Римская (ред.) Альманах психологических тестов. М.: КСП, 1995
• Егоренко Т.А., Лобанова А.В., Чумаченко Д.В. Опросник «Школьная тревожность» Б. Филлипса: результаты стандартизации русскоязычной версии «Тест школьной тревожности Филлипса» Электронный ресурс // Вестник практической психологии образования. 2023. Том 20. № 3. С. 39–54. DOI: 10.17759/bppe.2023200303
  Google Scholar