Переживання особистого характеру
Прохання дорослого «Поділись, що трапилося?» — завжди звучить у голові підлітка як ультиматум, а не заклик до душевної розмови. Зрозумійте правило: не можна наполягати на розмові про особисте. Правильним рішенням стане показати дитині те, що батьки готові допомогти, уважно вислухати дитину, якщо той забажає вилити душу.
Здавалося б, що мама з татом — найближчі люди, їм чадо має довіряти на всі сто відсотків. Чому ж хлопчики та дівчатка не завжди шукають допомоги у батьків, опинившись у складній ситуації? Справа в тому, що найчастіше дорослі лають дітей за виявлені емоції в школі або в гостях. Замість такої критики продуктивніше поцікавитися, чи пам'ятає дитина правила поведінки, чи впевнена вона у своїх силах, що її тішить і чому підліток не готовий сидіти з молодшим братом.
Декілька слів про питання «чому». Відомо, що люди рідко починають запитання з слова «чому». І дарма. По-перше, воно здатне вивести на розмову мовчазного підлітка. По-друге, питання «чому» звучить для дітей логічніше і зрозуміліше, ніж «навіщо».
Зовнішній вигляд та одяг
Час пубертату – ідеальний для експериментів із зовнішністю та стилем. Це період, відведений людині для пошуку власного образу. Найчастіше дорослі не усвідомлюють важливість експериментів, різко критикують зовнішній вигляд чада. Така реакція призводить до втрати довіри та бунту підлітка. Він почне на зло батькам носити те, що їх найбільше дратує, а придбані мамою та татом речі навмисно псувати.
Замість критики достатньо поспілкуватися з дитиною на тему того, що означає образ дитини, що вона намагається показати цьому світу за допомогою того чи іншого виду одягу, аксесуарів. Важливо розділити його захоплення, прагнення та ідеї. Можна разом вирушити на шопінг і попросити дитину показати, яким речам вона віддає перевагу і чому саме та футболка, а не ця.
Коло спілкування
Соціум – головне, що існує для тінейджерів. Вони не можуть уявити життя без друзів та спілкування з ними. Але батьки часто не розуміють, як можна спілкуватися з тією чи іншою людиною. Дорослі часто знаходять деяких особистостей із кола спілкування своїх дітей невихованими й такими, що погано впливають на їх чадо.
Але стає ясно, що будь-які табу мами та тата не спілкуватися з кимось ведуть лише до бажання підлітка порушити цю заборону. Так, обмеження у дружбі можуть лише згуртувати хлопців. Але як у такому разі правильно спілкуватися на тему друзів?
Батьки вчинять грамотно, якщо висловлять об'єктивну думку, позбавлену прискіпувань та обмежень у спілкуванні. Самого підлітка можна вивести на роздуми про шкоду спілкування з якоюсь конкретною людиною. Наприклад, запитати, чим захоплюється його друг і чи не лякає сина той факт, що його приятель погано вчиться / вживає алкоголь / не займається спортом та інше.
Одна з найефективніших стратегій взаємодії з підлітком свідчить, що батьки мають давати йому свободу вибору, не тиснути, не насідати на нього. Важливо залишатися потужною підтримкою для дитини та ще в ранньому віці навчити не піддаватися поганому впливу та відстоювати свою думку.
Підліток повинен знати, що звернувшись до батьків, він отримає підтримку, правильну пораду за необхідності і просто зможе висловитись на наболілу тему.